Дельтаклуб «Альтаир» :  Посиделки :  Непутёвые заметки

І знову в небо!

Після довгої Карпатської зими, яка затягнулась на половину календарної весни, знову прийшла льотна погода на Луквицькі гори. Не можна сказати, що під час зими завжди сиділось на землі але то тільки завдяки моторам, а от недавно нарешті вибрались на гору і трошки попарили в повітрі.
Отож субота 26 квітня, видався сонячний погідний день, дув східний вітер. Якраз з київського потяга прийшов до Паші Машуренка додому і дав ідею їхати в Луквицю літати. Не довго й думаючи зголосився Сергій Мельницький. Завантажили машину апаратами (дельтапланом і парапланом) рушили в Луквицю.
Найскладнішим відрізком дороги виявилася дорога на саму гору, але технічний стан автомобіля дозволив виїхати на самий старт, з чого всі були задоволені.
Оскільки вибрались в другій половині дня то вітер вже почав стихати, хоча сила його була 6-8 м/с. Під час складання дельтаплана, я полетів перший на параплані.

На місці старту (Павло і його джип) Розвідка погоди

Повисів 5 хвилин відійшов від гори і посипався на землю, але встиг прикинути ситуацію в повітрі. Поки вийшов на гору, на годиннику було 15.00. Паша вже стояв готовий до старту і чекав… кілька хвилин і полетів…

Складання дельтаплана Зльот

Після недовгого «плавання» на рівні старту, Паша знайшов термік і поперся вверх.

С.Красілич В.Гринчак і… десь там П.Машуренко

Після зльоту Павла не забарився і Сергій Мельницький, вийшов на старт і полетів.

Сергій на старті В польоті

Десь через півгодини польоту Павло пішов на посадку. На це були дві причини, по-перше, за його словами, змучився, бо не звик до нового апарату, по-друге в другій половині дня погода вже затихала. Ще після зробили з Сергієм по польоту на параплані.

Як би там не було, але раді з того що все-таки сезон безмоторних польотів відкритий і дельтадром підтвердив своє призначення. Заїзд на гору, хоча й не надто простий, але навіть легковою машиною можна заїхати на самий старт.

Сашко Красілич.
Фото Степан Красілич

Чота крилатих